ЮВІЛЕЙ ВЕЛИКОГО УКРАЇНЦЯ  НА ВИСОКОМУ РІВНІ ВШАНУВАЛИ У ДУБЕНСЬКОМУ ЗАМКУ
Дата 27 лютого 2026 року, безсумнівно, увійде в історію. Саме цього дня у колишньому князівському маєтку гідно відзначили 500-річчя від дня народження однієї з найвизначніших постатей української історії ХVI століття – державного, військового, політичного, культурного та релігійного діяча,  мецената Василя-Костянтина Острозького.Кропітка підготовча робота до відзначення знаменної дати тривала не один місяць. Колектив Державного історико-культурного заповідника міста Дубно мобілізував увесь свій науково-освітній та історико-дослідницький потенціал, аби ще раз  засвідчити, що саме  з нашим містом та його князівською резиденцією пов’язані найбільш яскраві сторінки життєдіяльності  Василя-Костянтина Острозького.

МОЛЕБЕНЬ У ЗАМКОВІЙ КАПЛИЦІ
Молитва у каплиці Пророка Божого Іллі у замку стала духовним прологом до подій історичної ваги. Святкове богослужіння за участю священників Дубенського благочиння очолив секретар Рівненської єпархії ПЦУ протоієрей Петро Мартинюк.
«У цей буремний воєнний час ми з особливим пієтетом  та гордістю згадуємо славний рід князів Острозьких, - звернувся до присутніх отець Петро. – У свій час саме вони боронили нашу державу, нашу віру. І я впевнений, що й сьогодні, перебуваючи перед престолом Божим,  вони своїми молитвами допомагають нам стримувати ворога, відштовхуючи усе зло, яке прийшло на нашу землю. Вони були єдині у цій шляхетній справі. Будьмо і ми, за їхнім прикладом, єдиними у надії на Бога, у вірі в перемогу і мир, які обов’язково прийдуть на українську землю!»

Окрасою каплиці стала ікона із забраженням Василя-Костянтина Острозького, яку освятили під час богослужіння.  Як відомо, великий князь  був канонізований Українською Православною Церквою Київського Патріархату  на Помісному соборі 2008 року як «благовірний». Ікону ще за життя подарував заповіднику волинський іконописець, капелан Олександр Левчук.

ЗРИМО ПРИСУТНІЙ У НАДБРАМНОМУ КОРПУСІ
Велич постаті князя Василя-Костянтина Острозького  підкреслює меморіальна дошка, яку відкрили цього дня у Надбрамному корпусі замку. Над нею працював  київський скульптор, народний художник України Микола Білик,а співатором став відомий дубенський художник(він же художник-реставратор Заповідника м.Дубно) Анатолій Казмірук.
 
Під зображенням князя, який тримає у руках Острозьку Біблію, латиницею перелічені титули одного з найпливовіших і найзаможніших українських магнатів: воєвода Київський, маршалок землі Волинської, староста Володимирський.
Під час відкриття дошки Анатолій Казмірук поділився цікавими деталями творчого процесу і запевнив, що це не остання робота, яка меморіалізує постаті княжого роду Острозьких у Дубенському замку.

ЗАПОВІТ КНЯЗЯ І МАРКОВАНИЙ ЛИСТ НА ЙОГО ЧЕСТЬ
Заслуги князя Василя-Костянтина Острозького як державотворця, захисника українського православ’я та мецената зафіксовані на маркованому листі, який перезентували у Тронній залі замку.
У цьому переліку історичних пам’яток та здобутків, як повідомив «урядник» ( у цю роль "вжився" науковий працівник заповідника Юрій Пшеничний), - славнозвісний заклад освіти, який нині йменується Національний університет «Острозька академія», заснований князем 1576 року, «Острозька Біблія», яка вчить, як потрібно жити за людськими та Божими законами,  надрукована 1581 року, унікальний зразок ливарного мистецтва ХVІ століття- п’ятисвічники князів Острозьких гданського майстра Луки Фріделянта 1575 року, Дубенський замок, де за свідченнями Острозького літописця, народився наш герой, Острозький замок та Богоявленський собор, де закінчився земний шлях Василя-Костянтина Острозького, замок у Старокостянтинові, монастирі у Дубні та Дермані,  безцінні твори іконопису, подаровані дубенським церквам та монастирям.

Директор Державного історико-культурного заповідника міста Дубно Леонід Кічатий вручив марковані листи, видані обмеженим тиражем, почесним гостям свята.
У символічному заповіті князя, який виголосив «урядник», йдеться про облаштування у Дубенському замку окремої зали, присвяченої роду князів Острозьких, - як місця пам’яті, що  розповідало б нащадкам про славні його діяння…

ЗАЛА ДОБИ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ
Колектив заповідника не став відкладати у «довгий ящик» заповіт Василя-Костянтина Острозького. 27 лютого 2026 року, з нагоди 500-річчя від народження великого українця, у колишньому палаці князів Острозьких урочисто відкрили Залу на їхню честь.  Символічно відімкнув двері у кімнату, архітектурно стилізовану до історичного періоду ХVІ – початку ХVІІ століття, військовослужбовець Збройних сил України. 

Зала насичена ексклюзивними експонатами, які відображають дух епохи Острозьких. Серед них – вже згаданий п’ятисвічник, портрет благовірного князя, який тримає у руках Острозьку Біблію як символ знань. Першу повну друковану Біблію розмістили і у центрі зали. В освітленій ніші стіни – бачимо автентичні документи, пов’язані з  родиною Острозьких та їхніми спадкоємцями: королівський лист Сигізмунда ІІІ, лист князя Януша Острозького, універсал та жалувальний лист князя Олекандра Заславського.

На видному місці – картина «Битва під Оршею», яка відображає один з найгероїчніших епізодів в історії родини Острозьких, - перемогу над московським військом 1514 року.
З вітальним словом до гостей свята у цей день звернулись заступник голови Рівненської ОДА Ігор Павленко, голова Рівненської обласної ради Андрій Карауш, консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Марек Войцеховський, начальник Дубенської РВА Всеволод Пекарський, міський голова міста Дубна Василь Антонюк, голова правління ГС «Західноукраїнська спілка музеїв» Ігор Тимець, керівник Тернопільського обласного відділення Міжнародного центру впровадження програм ЮНЕСКО  Віталій Семенюк, директор ПРАТ «Дубномолоко» Олег Власюк, благочинний Дубенського благочиння ПЦУ протоієрей Василь Лозинський.

Програму ювілейних заходів завершив міжнародний науковий симпозіум «Постать князя Василя-Костянтина Острозького в українській історії», під час якого науковці розкрили багатогранність діяльності князя – від політичних звершень до культурного меценацтва.
З цікавими доповідями на симпозіумі виступили відомі історики та подвижники музейної справи Ігор Тесленко, Віктор Луц, Віктор Атаманенко, Анастасія Хеленюк, Тарас Вихованець, Микола Бендюк, Володимир Пришляк, Юрій Пшеничний, Віра Гупало, Оксана Штанько, Олександр Булига, Ольга Морозова.